УКРАЇНА
Плаче рідна Україна, Та ніхто не чує. Плаче, наче та дитина, Яку пан мордує. Як верба понад водою, Голову схилила. Сльози ллються над бідою – Посивіла мила. Чому ж, люди, ви забули, Тих, що воювали, Хто за рідну Батьківщину Власну кров пролляли?..
Небо стогне, вітер виє, А ніхто не чує, Як над рідними степами Ворог вже лютує. Побраталися з жидами Можновладці кляті. Тож навіщо вас обрали, Крадії прокляті!? В чому ж винна перед вами Україна-Мати? Хто дав право вам, іуди, Землі продавати? Зажурилася Країна, А вони не бачать, Лише воїни загиблі Десь у небі плачуть... Україно, Україно, Матінко рідненька! Скільки ж будеш ще терпіти, Люба наша Ненько?
Додав: kobylyakov (22.03.2017)
| Автор: © Олександр Кобиляков
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ Ludmilka : Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!
Nemo : Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
