Сумують верба і калина, Від горя бузок посивів. Засмучена плаче дівчина… Хрести… Там любисток зацвів.
Висока похована мрія, Обірване щастя й любов, Загублена світла надія… Тут спокій собі хтось знайшов.
Тут кривдника вічний притулок. Пробачене зло вже давно. Цей цвинтар - його порятунок, На спомин я вип’ю вино.
З виною лежать і безвинні, У кожного доля своя… Домівкою стала віднині Для них рідна мати-земля.
11. 05. 2016 рік Картинка з інтернету
* Проводи (Поминки, також Радовниця, Радуниця, Гробки, Діди) — понеділок через тиждень після Великодня, який в українській традиції є поминальним за померлими родичами. Докладніше можна дізнатися про цей день за посиланням https://uk.wikipedia.org/wiki/Проводи
Сумний вірш, що чіпляє за душу і навіває сум. "Загублена світла надія… Тут спокій собі хтось знайшов." Хтось знайшов уже спокій, а хтось не може знайти того спокою до останніх своїх днів. Гарно!
Дякую, пані Катерино. Ви праві. Хтось знайшов спокій, а хтось... Таке життя. Живіть довго, пані Катерино! Хай все у Вас буде добре! Не хворійте! Добра вам і успіхів!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.