Ви не соромтеся панове,
Нам свинство аж ніяк не нове,
І сала шмат немовби стяг.
А про таку звичайну справу,
Як хліб та хрону на приправу
Та добру чару, Бог ти мій,
Це ж прямо свято. Але стій,
Я ж не про свині, а про свинство.
А це, шановне товариство
Хоч власним салом і трясе,
Але достатку не несе
Нам ні до столу, ні до дому,
Та ще й останнє рознесе,
У тому визнавши основу.
Отож про свинство. Це не сало
Хоча останнього й не стало
У нас сьогодні, щоб на всіх,
На жаль в останні роки гріх
Цей нас торкнувсь таки нівроку.
Та хоч з якого глянь де боку
На наше свинство, то в журбі
Навряд світ здасться цей тобі,
Бо свинство сите, бо веселе
Триповерхові хлів-оселі
Заполонило всі як є,
І гучно рохка, і жує
Все щось з державного корита,
І купи гною скрізь кладе
А все коріння, як підрите!
Але ж і свинство, світ мій Боже,
Таке у нас лиш бути може!
Якщо Ви не в курсі... Коли в дворі з пів десятка свиней і починають чистить хлів, повітря таке як після хімічної атаки. Сусід поруч колись тримав, тож чужі до нас і на поріг не підуть...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
