Любім нашу Україну до болю, до згину, Бо й не один, рідні браття, за неї загинув. Боронили свою неньку від прадіда – діда; Від татарів, турків, ляхів, зараз від сусіда. Вона встелена кістками козацького роду Задля цього сьогодення, для свого народу. Любім нашу рідну землю серцем і душею, Бо, лиш нам дає Бог право, назвати своєю, Бо, лиш ми для неї діти найкращі у світі, І вона скарбниця наша, в Божім заповіті. Пригортаймось до Країни, як рідної неньки, Бо усі ми українці - браття козаченьки. І за кожного у неї болить бідне серце, І для кожного готова душеньку роздерти. Свою рідну Україну шануймо ревниво, Бо вона найкраща в світі, бо – це наше диво! Бо на цілім білім світі немає такої Землі щедрої красою, славної, людської. Шануймося, українці, і свою країну, Щоби всюди поважали мову солов’їну.
Ревниво - ревно; дуже старанно, ретельно, завзято.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")