Вітаю Вас Гість | RSS
До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід Пн, 16.06.2025, 06:16
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
село
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
акровірші на форумі
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
верлібри на форумі
Елегія [51]
елегії на форумі
Історичні вірші [289]
вірші про голодомор, вірші про історію народу
Вірш-усмішка [1008]
гумор
Вірші про сім'ю [402]
сім'я у віршах, вірші про батьків
Вірші про рідню [154]
вірші про брата, вірші про сестру
Вірші про жінок [665]
вірші про маму, вірші про дружину
Вірші про чоловіків [115]
вірші про батька, чоловік
Вірші про військових, армію [219]
вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо
Вірші про Перемогу, війну [416]
Перемога, війна
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
випускний вечір вірші
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
спортивні вірші
Вірші про природу [1223]
вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
[ Результаты · Архив опросов ]
Всего ответов: 162
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

ТРИ МАТЕРІ

Товчеться баба цілий день у хаті
Серед мисок цеберок, чавунів,
А перед сном благає Божу Матір,
Щоб захистила всіх її синів:

Бо молоді... не все ще розуміють,
А так багато у житті халеп.
Здійсни, Пречиста, материнську мрію,
Не допусти, щоб скоїлося зле.

Поклони б'є негнучою спиною,
А на коліна ставши, аж тремтить,
Та мертві не піднімуться із гною,
Молитва юх уже не захистить.

Загинули усі, а як так сталось,
Про цеє мова довга і сумна.
В сліпі віконця заглядає старість,
А з рідних поруч жодного нема.

Коли б ще ближче їх були могили,
А то ж далеко, як і досягтись,
І діточок малих не залишилось,
По кому б їй старій було пектись.

Така вже нас оточує сучасність –
Сплітіння воєн, грізних катостроф.
Одні хрести ще не встигають впасти,
Як інші тягнуть до нових Голгоф.

Сама, мов билка, притулилась в хаті,
Пекуча пам'ять серце обпіка,
Та їй вночі явилась Божа Матір
З маленьким Іісусом на руках.

- Поглянь - живий, і всі твої живії,
До тебе йдуть усі твої сини,
А з ними радість, втіха і надія...
Всміхнулась баба: - Правда, це вони.

Прокинулась, а муки вже немає,
Пекуча пам'ять із душі пішла.
Пречисту Матір Божу прославляє
І, мов на свята, хату прикраша. .

Підлогу миє, двір мете старанно,
Йде до людей і всім розповіда:
- Повернуться от-от сини жадані
Від мук колишніх жодного сліда.

А люди їй кивають головами...
Так рік мина, і другий рік мина.
Йдуть від синів листи і телеграми,
Їх з радістю отримує вона.

Неправда й правда - суперечка давня,
Я б не стрявав до неї навмання.
Як правда зла, я не за тую правду,
А за неправду, як свята вона.

Живе старенька, порається в хаті
Серед мисок цеберок, чавунів,
І перед сном благає Божу Матір,
Щоб захистила всіх її синів.

А Матір Божа - серце ж не із криці,
У час, коли та стомлена дріма,
Виходить із окладу до світлиці
Та й молиться за неї крадькома.

Цілить її натруджені долоні,
Нагойдує примари світлих снів.
Дві Матері скорботні, дві мадонни,
Недолею позбавлені синів.

І я молюсь, хоч зовсім і не вмію,
Зате від серця всі мої слова:
Здійсни, Пречиста, материнську мрію,
Нехай, хоч в снах, все рідне ожива.

Чого ж мені в майбутньому чекати,
Як забувать, щоб серце не пекло?
Болюча пам'ять, нескінчені втрати,
Чи буде щось, чи може все пішло? .

Життя, мов злива, в землю пролилося,
Вечірні зорі пригасила тьма,
У сивині, мов в інії, волосся,
І матері моєї вже нема.

Не заховатись в неї від буденних,
Мізерних справ, її вже не піднять.
Лише в душі і спогадах щоденних
Я можу образ матері плекать.

Проміння сонця на підлозі хати,
І баба знов розказує мені,
Яка до неї добра Божа Матір,
А Матір Божа дивиться з стіни.

Нехай вже так, як є кого благати,
Три матері віднині в мене є,
Одна в душі, на небі друга матір,
А третя молока мені дає.

П'ю молоко, вона сідає поруч,
Цвітіння вишні прямо у вікні.
- Спасибі Вам!
- І Вам, за вашу поміч...
З-під зморшок очі, теплі і сумні. .

1985-1996

Додав: вершник (18.10.2017) | Автор: © Юрій Іванов
 
Розміщено на сторінці: Українцям

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:
Переглянули твір - 1161 чол.
 
  
   у Вас # закладок
Автору за твір:

 


Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
1
1 Asedo1949 • 14:42, 18.10.2017 [Лінк на твір]
Дуже гарний вірш! Життєвий, правдивий і щемний. 55555
avatar
1
2 Оксанка • 19:26, 18.10.2017 [Лінк на твір]
До болю пронизливий і глибокий вірш. Дякую Вам пане Юрію.
avatar
1
3 Мурашка • 16:32, 19.10.2017 [Лінк на твір]
Гарний вірш,Щемний .Болі в ньому материнські і жалі! 55555
avatar
1
4 Stodolia • 19:25, 19.10.2017 [Лінк на твір]
Це вже не вірш - ціла балада ! 55555
avatar
1
5 karas • 20:02, 20.10.2017 [Лінк на твір]
Дійшло аж до серця 55555
avatar
1
6 Лілія • 09:55, 21.10.2017 [Лінк на твір]
До сліз. Аплодую

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
Войдите:
avatar

ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
А риба сама скинула кості
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

*** ти точно не схибив?***
Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Не просто Кохана, а близька і рідна…
Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

*** ти точно не схибив?***
virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     

Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)
    Увійдіть на сайт...
    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz