Змальовую нестиглу зиму
Гаряче сонце звідтіля
Я не дарую серце сину
Мабуть тому – його ж нема …
Зима весною у руїнах
Кричать знеславою роти -
Ще ненароджена людина
Ще ніг для правди не знайти .
Сира , дощлива і плаксива
По крапельці холодних мрій
Дарує ця зима мінлива
Хоча б діждати до весни …
А там – в надії знову жити
Що літо душу не спече
Тому не треба нас ділити
Щоб не настало гірше ... зле ...
==12—02—2014—07—50—20--
|