Летіли зграями акорди
І зупинялись на крилі,
Брели московські дикі орди
По нашій стомленій землі.
Трубили їхні глашатаї
Свої мелодії й пісні,
Що нас рятують, нас спасають
Від бід і крові у війні.
Зів’яло сонце від безсоння
В гарячих звуках без ім’я,
Коли кричало гайвороння,
Що любить пісню солов’я.
Проникне музика крізь стіни
І не застрягне на ножі,
Любить не можна Україну
З російським прапором в душі.
Любити можна власне поле,
Та то не вся Вкраїна, ні,
Це тільки музика навколо,
А Україна – у мені.
|