Якби в душі моїй зневіра...

Відвертий крик душі і я Вас розумію, бо живу на тій же землі і терзають мене подібні думки, щодо депутатів і олігархів, та попри все я розумію, що тільки казка скоро кажеться, а діло, та ще й державне, та таке запущене, не так швидко можна розгребти, до того ж ми всі люди і від помилок ніхто не застрахований. Мене дивує ще й те, що ми так прискіпливо під мікроскопом розглядаємо справи президента і прем'єра, а спитати себе чи можливо, попри всі обставини, зробити так, як хочеться. Знаєте, як у пісні Пугачової співається - все можуть королі, але женитись по любові не може ні один король. І в кінці - кінців часто міняти владу з таким сусідом, як у нас, хіба це вихід, чи не краще подвоїти, потроїти народний контроль?