Жалюгідність людей безкінечна,
Та і зрада буває своїх,
Всі слова у брехні недоречні,
Часто чую за спѝ̀нами сміх.
Є питання до тих хто при владі:
Чом людей розстріляли як птиць?
В центрі Києва долі криваві…
Українці, що совість мовчить?
Новорічні свята всім важливі,
Мучать гроші мінливі – не біль, -
Всіх отих, хто на Сході загинув…
Та невже у людині є звір?
Почеплю̀ у Різдво щільно штори,
Щоби місяць не заглядав.
І усіяний зоряний простір,
Не давав дорогу сльозам…
Грудень 2017 рік.
Ірина Пшиченко
| 
та
у Вас 
0
