Запрошення
ЗАПРОШЕННЯ Як у нашого народу Та є причта іще з роду: Що царем народу дано Процідилось і пропало! То ж народець — хай чекає, Що цар поміч дав, хай знає! Та осіло все в кишенях, У крутих, у їхніх жменях! А бідненьких і дурненьких, Не елітних, дешевеньких Що в лікарні тут ютять Потрібно чимось годувать? То ж їм капусти накришили Кип’яточичком залили, Бо не дай же ж Боже їх Відгодують ще усіх! Тут, на класних цих харчах Можна крикнуть тільки – ах! Букви ж інші і слова – Розтрусила голова, Як по мисочках ганяли І капусту виловляли, Щоб її якось то з’їсти І, як дадуть, за іншу сісти! До нас царя би запросити, У ці палати поселити… І, щоб за столики ці сів… То, може, щось би зрозумів?!.
Додав: kobzar (02.02.2018)
| Автор: © Кобзар
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 887 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА