Пт, 22.11.2024, 02:53
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Прокиньмося, браття!

Що сталося з нами, народе ?!
Де наша відвага і честь?
Чи наша борня до свободи
Не може пройти перехресть,

Що міцно зв’язались у вузол
Колишніх народів – братів,
І так все глибоко загрузло,
Що тяжко впізнати катів?

Не видно де чорне, де біле?
Хто робить нам зло, хто добро?
Де благо, а де захмеліле
Нам соває ніж під ребро?

Із давніх часів Україна
За правду стояла гуртом.
В боях не згинала коліна,
Своїм це взивала хрестом.

Чому ми усі збайдужніли
До нашої неньки землі?
Немов би серця скам’яніли
І ми сновигаєм в імлі.

Прокиньмося, браття, до бою
Во славу козацьких синів,
І станьмо тісною стіною,
Нехай пролунає наш спів;

За мир і свободу країни,
За щастя дітей, матерів!
Хай в’ється наш стяг України
На заздрість усіх упирів.

Додав: Asedo1949 (01.04.2018) | Автор: © Катерина Чумак.
 
Розміщено на сторінці: Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1140 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
avatar
0
1 miknech • 22:30, 02.04.2018 [Лінк на твір]
Будемо вірити, що наш стяг буде розвіватися, а ми станемо линути до нашої Вітчизни, а не від неї. Але для цього ми самі повинні створити її такою, до якої линути стане честю для кожного.
avatar
0
2 Asedo1949 • 20:18, 03.04.2018 [Лінк на твір]
Щиро Вам дякую за коментар, бо вже було подумала чи варто писати таке, якщо нікого це не чіпає, чи справді так всі збайдужніли, що не хочуть, навіть заперечити, коли я не права. Всіх благ!
avatar
0
3 oles • 00:14, 04.04.2018 [Лінк на твір]
А Ви , пані Катерино, виявляється революціонерка.
Гарний заклик , до бою стати тісною стіною... Тільки перед боєм потрібно розібратись і назвати ворогів поіменно. Найнебезпечніші вороги для України сьогодні москалі та жиди. Одні нам зробили зовнішню військову агресію, а інші створили внутрішній окупаційний режим, котрий провадить політику геноциду українського народу.
Але найстрашніший наш ворг, це темні наші душі і наша несвідомість, котрі небажають бачити очевидного, а прокидаються тоді, коли вже занадто піззно. klasno  Tip-Hat  55555
avatar
0
4 Asedo1949 • 13:51, 04.04.2018 [Лінк на твір]
Так, п.Олесю,  я  народилася  в  буремні  роки  коли  йшла  третя  хвиля  колективізації,  коли  депортували  всіх  "куркулів", так  званий  "Прибой" - одна  з  найбільших  сталінських  депортацій  і  активно  продовжувалася   радянізація  західних  областей  України, коли  йшла  активна  боротьба  з  підпіллям  ОУН  і  продовжувалися  переслідування  членів  УПА  і  їх  сім'ї. Як  ви  знаєте,  такі  події  не  проходять  одним  днем  і  залишають  по  собі  рубці  на  долях  людей. І  хоч  мої  рідні  не  були  куркулями,  та  в  них  була  інша  причина  боятися  НКВД, то  ж  у   віці  4-5 літ  я  добре  знала  куди  бігти  ховатися  і  що  кому  можна  говорити. Але  в  житті,  як  на  тій  довгій  ниві,  довелося  пройти  через  усе;  і  піонерія, і  комсомол, і  заборони  святкувань  релігійних  свят,  і  ще  дечого  багато, та  я  загартована  змалку,  як  той  партизан,  стійко  все  перейшла, старалася  дружити  з  правдою,  зважувати  за  і  проти,  тому  що  все  пізнається  у  порівнянні,  а  віру і  бажання  бачити  Україну  вільною - заберу  із  собою  в  могилу.
avatar
0
5 Asedo1949 • 13:55, 04.04.2018 [Лінк на твір]
Р.S.
Забула  сказати  свою  думку: найстрашніший  ворог  для  людини - сама  людина  і  тому  у  всіх  наших  бідах  винуваті  ми  самі.
avatar
0
10 oles • 18:45, 05.04.2018 [Лінк на твір]
Типова історія життя української родини: як не розкуркулення , то колективізація, чи примусова індустріалізація донбасу, гірше було тим , хто потрапив до списків неблагонадійних. Але найтяжча доля була тих родин, члени котрих боролись зі зброєю проти совєтів, їх  чекали не тільки гулаги, але ще й вічне клеймо "ворогів нарорду" котре забороняло наступним поколінням отримувати освіту, достойну роботу,..одним словом "поразка в правах".
Як виявилось , вічного нічого немає, згинув совок, згине й його породження, - цей олігархат.
avatar
0
6 ullad1 • 20:36, 04.04.2018 [Лінк на твір]
respect
avatar
0
8 Asedo1949 • 13:38, 05.04.2018 [Лінк на твір]
Дякую!
avatar
0
7 leskiv • 21:04, 04.04.2018 [Лінк на твір]
table-4
avatar
0
9 Asedo1949 • 13:39, 05.04.2018 [Лінк на твір]
Приємно. Дякую!
avatar
0
11 kraynyuk46 • 19:37, 13.04.2018 [Лінк на твір]
Пані Катерино, Ви зачепили дуже широку і болючу тему. Фактично, якщо розібратися, то українці не живуть, як повинні жити нормальні люди, а тільки боряться. Скільки дісталося всього на долю наших батьків, дідів, прадідів. Пам'ятаю, як я була здивована, коли після строкової служби у Чернівцях двоюрідний брат  приїхав додому і розказував про те, що в Західній Україні до цього часу не визнають совєти. Там стріляли з вікон майже кожної хати. Пам'ятаю, як забрали чорним воронком нашого сусіда і більше його ніхто не бачив. Ой, як багато я могла би всього написати... Скільки всього. Я, коли прочитала Івана Багряного "Тигролови", цілий тиждень відходила. 
***А відвага і честь у нашого народу є. Тільки багато у нас внутрішніх ворогів. На жаль. Прийде час і ми все ж таки виметемо те сміття, будьте певні. Може ми й не доживемо до того часу, але так буде. Так мусить бути.
 
Дякую за вірш!
avatar
0
12 Asedo1949 • 23:05, 06.05.2018 [Лінк на твір]
Щиро  Вам  дякую  за  такий  об'ємний  коментар  і  за  тверду  віру  у  краще  майбутнє. Я  якраз  западенка  і  знаю  як  все  відбувалося. Не  приймали  совєтів  і  не  святкували  встановлені   ними  празники. Пам'ятаю,  десь  другий  чи  третій  клас  і  травневі  свята. Директору,  а  заодно  вчителям  дано  з   району  завдання   провести  першотравневу  демонстрацію. Легко  сказати,  але  як  це  зробити,  коли  всі  старшокласники  демостративно  відказалися   брати  в  цьому  участь. Оркестранти  теж  порозбігалися  хто  куди. І  що  було  робити,  а  сказали,  що  будуть  перевіряючі. От  нас  самих  маленьких  позбирали  скільки  змогли,  пороздавали  нам  якісь  квіти,  шарики  і  ми,  як  ті  вівці  потовпилися  в  центрі  села,  оце  і  вся  демонстрація.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz