Вже золото усе в життя на стежках ,
Це осінь так прощається з життям ;
Дощі змивають все необережно,
Не залишаючи надії нам .
Холодна ковдра і в душі морозно
Зима закриє рух життя вперед
Грабуємо весну життя безбожно
Сьогодні зло керує і веде .
Нема життя безмежного без міри
І в сонце щастя вже немає віри
Байдужістю засліпить очі страх .
Та паросток життя в душі пульсує
Красою майбуття весна будує
Щоб було в радості життя в квітках .
23—08—2013—07—55—40—30.07.2017 14:19:17
| 
та
у Вас 
0
