Святий Ілля (напівжартома)
Закинув вудку звідсіля,
а з води випірнув Ілля.
Що ти жбурляєш, вражий сину
подер живіт мені і спину.
Пробач Святий, не по твою прийшов я душу,
маленьку рибку ловить мушу.
Раз попросив, то пробачаю
і пришлю риби цілу стаю.
Сказав поважно і в водах зник
робити діло він привик.
Теплі слова ласкали вуха
хоч і Святий а людей слуха.
Не те що наші бусурмани,
не вміють жити без обману.
До влади рвуться - обіцяють,
прийшли,зажрались - забувають.
І постає все та ж дилема,
кого до влади оберемо?
Напевно знову грішників старих
чи пошукаємо святих.
Додав: ПЕРЕМОГА (03.08.2018)
| Автор: © Євген
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1540 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя