Коментувати також можна з та

Ср, 15/08/18, 01:56
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [958]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [130]
Аудіовірші [49]
Українцям [2351]
Вірш-пісня [505]
Вірші про Україну [1339]
Вірші про рідний край [728]
Вірші про мову [159]
Збірки поезії, поеми [111]
Абетка [22]
Акровірш [30]
Байка [76]
Загадки [15]
Верлібр [136]
Елегія [50]
Історичні вірші [269]
Вірш-усмішка [927]
Вірші про сім'ю [373]
Вірші про рідню [134]
Вірші про жінок [634]
Вірші про чоловіків [97]
Вірші про військових, армію [169]
Вірші про Перемогу, війну [287]
Вірші про кохання [3127]
Вірші про друзів [698]
Вірш-казка [123]
Казка (проза) [23]
Проза для та про дітей [18]
Вірші для дітей [284]
Вірші про дитинство [312]
Вірші про навчання [49]
Вірші про професію [73]
Вірші про eмiгрантів [139]
Вірші в перекладі [679]
Вірші про свята [177]
Вірші про спорт [17]
Вірші про природу [1132]
Вірш-тост, вірш-привітання [87]
Для мене поезія - це [185]
Поети [264]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [22]
Релігія [265]
Щастя - ... [528]
Жінка - ... [237]
Життя... [3373]
Філософам [1220]
Громадянину [801]
Метафізика [130]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 417

І як без статистики?
загрузка...
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Зойк душі
Нарешті. Я дня цього чекав.
Через пів-століття зустрілися з тобою.
Зізнаюся тебе не зразу розпізнав
і враз життя покрилося журою.

В очах твоїх я бачив смуток
і в смутку тім й моя вина.
Вона ще зовсім не спокута 
гірку я чашу випив не до дна.

Перед батьків твоїх могилами святими 
я, голову схиливши, пробачення просив.
Не став я їм надійним сином
хоч поважав їх і любив.

Мені ти правду не сказав
зойком душі твої слова.
Я все життя себе картав,
але про це ніхто не знав.

Краса очей чарівно-волошкових,
що з ласкою й довірою дивились.
І дві коси важкі шовкові
не раз в житті мені наснились.

Тебе я добре розумію
давно вже спалені мости,
але здійснилась моя мрія
зустрів тебе й сказав прости.

Тепер просить тебе я мушу,
можливо в Храмі Божому колись
ти за мою стражденну грішну душу
тихенько й щиро помолись.

А я тобі зберу букет
із польових ромашок білих
і розгадаю долі нашої секрет
у самотніх буднях сірих.

Додав: ПЕРЕМОГА (06/08/18) | Автор: © Євген
 
Розміщено на сторінці: Українцям
 
Переглянули твір - 229 чол.
 
  
  у Вас # закладок

автору
за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
avatar

загрузка...

ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")


             Украина онлайн


Форма входуу
Логін:
Пароль:
Інформації:     
Випадкове ВІДЕО з сайту:
Вірш: НЕ ПЛАЧ, МІЙ СИНОЧКУ...
00:02:49

ПОНОВЛЕНІ ТЕМИ ФОРУМУ:

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Twitter, Тел.: 068-083-95-79
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru

загрузка...

НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz