Коментувати також можна з та

Чт, 25.04.2024, 10:34
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1019]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [133]
Аудіовірші [49]
Українцям [2669]
Вірш-пісня [542]
Вірші про Україну [1478]
Вірші про рідний край [806]
Вірші про мову [213]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [106]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [997]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [661]
Вірші про чоловіків [110]
Вірші про військових, армію [210]
Вірші про Перемогу, війну [410]
Вірші про кохання [3366]
Вірші про друзів [713]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [333]
Вірші про дитинство [321]
Вірші про навчання [58]
Вірші про професію [82]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [705]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1218]
Вірш-тост, вірш-привітання [114]
Для мене поезія - це [191]
Поети [272]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [290]
Щастя - ... [597]
Жінка - ... [260]
Життя... [4422]
Філософам [1294]
Громадянину [865]
Метафізика [154]
Опитування для Вас:
Чи є у Вашому н.п. поетична спілка, клуб?
Всего ответов: 342

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Зойк душі

Нарешті. Я дня цього чекав.
Через пів-століття зустрілися з тобою.
Зізнаюся тебе не зразу розпізнав
і враз життя покрилося журою.

В очах твоїх я бачив смуток
і в смутку тім й моя вина.
Вона ще зовсім не спокута 
гірку я чашу випив не до дна.

Перед батьків твоїх могилами святими 
я, голову схиливши, пробачення просив.
Не став я їм надійним сином
хоч поважав їх і любив.

Мені ти правду не сказав
зойком душі твої слова.
Я все життя себе картав,
але про це ніхто не знав.

Краса очей чарівно-волошкових,
що з ласкою й довірою дивились.
І дві коси важкі шовкові
не раз в житті мені наснились.

Тебе я добре розумію
давно вже спалені мости,
але здійснилась моя мрія
зустрів тебе й сказав прости.

Тепер просить тебе я мушу,
можливо в Храмі Божому колись
ти за мою стражденну грішну душу
тихенько й щиро помолись.

А я тобі зберу букет
із польових ромашок білих
і розгадаю долі нашої секрет
у самотніх буднях сірих.

Додав: ПЕРЕМОГА (06.08.2018) | Автор: © Євген
 
Розміщено на сторінці: Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1276 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")

karas: Ми різні люди , добрі й злі , та правда завжди головна в житті .

karas: Коли не ділимося добром приходить зло , але про це ми дуже часто забуваєм .


     


Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz