Чт, 25.12.2025, 05:55
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1077]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2714]
Вірш-пісня [555]
Вірші про Україну [1516]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [230]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [109]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [52]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1015]
Вірші про сім'ю [404]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [668]
Вірші про чоловіків [118]
Вірші про військових, армію [221]
Вірші про Перемогу, війну [453]
Вірші про кохання [3453]
Вірші про друзів [717]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [335]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [720]
Вірші про свята [204]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1227]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [346]
Щастя - ... [604]
Жінка - ... [265]
Життя... [4561]
Філософам [1321]
Громадянину [935]
Метафізика [161]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Зойк душі

Нарешті. Я дня цього чекав.
Через пів-століття зустрілися з тобою.
Зізнаюся тебе не зразу розпізнав
і враз життя покрилося журою.

В очах твоїх я бачив смуток
і в смутку тім й моя вина.
Вона ще зовсім не спокута 
гірку я чашу випив не до дна.

Перед батьків твоїх могилами святими 
я, голову схиливши, пробачення просив.
Не став я їм надійним сином
хоч поважав їх і любив.

Мені ти правду не сказав
зойком душі твої слова.
Я все життя себе картав,
але про це ніхто не знав.

Краса очей чарівно-волошкових,
що з ласкою й довірою дивились.
І дві коси важкі шовкові
не раз в житті мені наснились.

Тебе я добре розумію
давно вже спалені мости,
але здійснилась моя мрія
зустрів тебе й сказав прости.

Тепер просить тебе я мушу,
можливо в Храмі Божому колись
ти за мою стражденну грішну душу
тихенько й щиро помолись.

А я тобі зберу букет
із польових ромашок білих
і розгадаю долі нашої секрет
у самотніх буднях сірих.

Додав: ПЕРЕМОГА (06.08.2018) | Автор: © Євген
 
Розміщено на сторінці: Українцям

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1560 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Ludmilka: Щиро дякую!!!

virchi: «Грані жіночої душі» – про силу й ніжність жінки, яка є і світлом, любов'ю і вірою в добро.

virchi: Зовнішня веселка «не грає барвами», але ви показали, що справжнє світло й кольори народжуються в душі – у теплі, доброті, вірі й любові.




Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz