Пн, 19.01.2026, 13:55
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1081]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2714]
Вірш-пісня [557]
Вірші про Україну [1518]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [230]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [109]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [52]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1017]
Вірші про сім'ю [404]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [668]
Вірші про чоловіків [118]
Вірші про військових, армію [223]
Вірші про Перемогу, війну [457]
Вірші про кохання [3455]
Вірші про друзів [717]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [336]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [723]
Вірші про свята [205]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1227]
Вірш-тост, вірш-привітання [124]
Для мене поезія - це [192]
Поети [277]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [349]
Щастя - ... [604]
Жінка - ... [265]
Життя... [4565]
Філософам [1322]
Громадянину [935]
Метафізика [163]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Зойк душі

Нарешті. Я дня цього чекав.
Через пів-століття зустрілися з тобою.
Зізнаюся тебе не зразу розпізнав
і враз життя покрилося журою.

В очах твоїх я бачив смуток
і в смутку тім й моя вина.
Вона ще зовсім не спокута 
гірку я чашу випив не до дна.

Перед батьків твоїх могилами святими 
я, голову схиливши, пробачення просив.
Не став я їм надійним сином
хоч поважав їх і любив.

Мені ти правду не сказав
зойком душі твої слова.
Я все життя себе картав,
але про це ніхто не знав.

Краса очей чарівно-волошкових,
що з ласкою й довірою дивились.
І дві коси важкі шовкові
не раз в житті мені наснились.

Тебе я добре розумію
давно вже спалені мости,
але здійснилась моя мрія
зустрів тебе й сказав прости.

Тепер просить тебе я мушу,
можливо в Храмі Божому колись
ти за мою стражденну грішну душу
тихенько й щиро помолись.

А я тобі зберу букет
із польових ромашок білих
і розгадаю долі нашої секрет
у самотніх буднях сірих.

Додав: ПЕРЕМОГА (06.08.2018) | Автор: © Євген
 
Розміщено на сторінці: Українцям

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1564 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Ludmilka: Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую! hands

kraynyuk46: Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко

kraynyuk46: Дякую, пані Таміло! table-2 Вітаю Вас з Новим 2026 роком! 

leskiv: Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.




Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz