НА ВАС ЗАЧЕКАЛИСЬ
На захід втікаючи, промінь сонця погас.
Та спокою в серці немає у вас.
Тривожно ви день проводжаєте в ніч,
І холод чужинський повзе зусібіч.
Впивається в мозок тавром мимохіть
Безглуздя нелюдських діянь і страхіть,
Що вас обступили кільцем звідусіль,
Та знову піснями ви глушите біль…
Ви друзів ховали й незнаних бійців,
Вже їх не докличемось силою слів.
За них треба жити, іти до мети,
Кордон України від зла берегти.
Вже досить гортати нам книгу утрат –
Навчились життя цінувати стократ,
Священна любов до Вітчизни й батьків
Сильнішою стала у серці синів.
Нехай захлинаються «гради» вогнем,
Та до перемоги усі ми дійдем!
На вас зачекались сім’я, рідний дім,
Бо ви, тільки ви, є господарі в нім!
| 
та
у Вас 
0
