Ех ,життя наше ,житуха
Влізли у лайно по вуха,
А ще трохи почекаєм,
З головою повлізаєм.
Знов відновиться язик,
Це ж бо бажано для всіх!
Белькотітемо завзято,
Бо таке звелить нам “тато”!
ПростягнЕмо дружню руку
І тихесенько без гуку,
Віддамо, що вже згубили,
Щоб сусідоньки любили!
А як довго таке буде?
Це вже скажуть “мудрі” люди,
Вони, звісно, краще знають
В провід “чесних” вибирають.
Хочеться в кінці додати,
Довго так не панувати.
Люд пізнає – дім руйнуєш
Коротенько попануєш!
| 
у Вас 
0
