ГОЛОДОМОР
Свіча горить – душа вогнем палає,
Рокам не стерти біль страшних часів…
І кожен українець пам’ятає
Закон про п’ять смертельних колосків.
Мільйони душ, загублених терором,
Цю землю залишили назавжди.
Вбивали їх кати голодомором –
Лише за те, що вільними були.
В страшенних муках люди помирали,
Здіймалася до неба їх душа…
Хто ще не вмер, того живцем ховали –
Така страшна прийшла до нас біда…
Рови тоді укрилися тілами,
Омилась кров’ю рідна нам земля,
А з неба гірко плакали сльозами
Ті, що померли, – не проживши й дня.
Не зможемо забути ми ніколи,
І викреслити з пам’яті роки –
Знущання, вбивства та голодомори
Червоної, нестерпної чуми!
Додав: kobylyakov (24.11.2019)
| Автор: © Олександр Кобиляков
Розміщено на сторінці : Вірші про Україну , Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1396 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): вірші про Україну , голодомор , вірші Кобиляков , вірш про голодомор , Олександр Кобиляков , стих про голодомор , вірш Голодомор
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Бо Україна - незбагненної краси, яка в ній поєдналась, ппереплелась.
klavysjka : І непросто, нелегко це поєднувати і залишатись непохитним вірою в УКраїну і її ПЕРЕМОГУ
klavysjka : І невідомо скільки доведеться ще пережити
klavysjka : Дай Бог, щоб залишилась непорушною, непохитною, нездоланною!
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА