І як без статистики?
ГОЛОДОМОР
Свіча горить – душа вогнем палає, Рокам не стерти біль страшних часів… І кожен українець пам’ятає Закон про п’ять смертельних колосків. Мільйони душ, загублених терором, Цю землю залишили назавжди. Вбивали їх кати голодомором – Лише за те, що вільними були. В страшенних муках люди помирали, Здіймалася до неба їх душа… Хто ще не вмер, того живцем ховали – Така страшна прийшла до нас біда… Рови тоді укрилися тілами, Омилась кров’ю рідна нам земля, А з неба гірко плакали сльозами Ті, що померли, – не проживши й дня. Не зможемо забути ми ніколи, І викреслити з пам’яті роки – Знущання, вбивства та голодомори Червоної, нестерпної чуми!
Додав: kobylyakov (24/11/19)
| Автор: © Олександр Кобиляков
? вірші про Україну , Голодомор , вірші Кобиляков , вірш про голодомор , Олександр Кобиляков , стих про голодомор , вірш Голодомор
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
загрузка...
ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++
Інформації:
ПОНОВЛЕНІ ТЕМИ ФОРУМУ :
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
загрузка...
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
та
у Вас 
