У чорну зграю гайвороння збилось,
Несло у гнізда і сміття, і бруд,
Усе б нічого, але чорнокрилі
Щоденно гидили на безтурботний люд.
Просили птахів перенести кубла,
Давали їм в околиці садок,
Але ті тужили ще більше свої дупла,
І обсирали кожен людський крок.
І що таким докажеш горлохватам?
Коли одне в них істинне і варте:
Що сила крику голосніша за закони,
Коли над ними юрбляться ворони...
|