Життєве

Біль не прийде, коли не має серця,
І нерви всі розірвані в шматки.
Тоді біда свої бажання вершить
І перемогу складує в рядки.

В чужій ми боїмося жити долі
І гонимо з життя думки такі.
Що хтось колись бідою поневолить,
Прийдуть до нас тоді часи важкі.

Але зіграю я найвищу ноту,
Щоб було чутно на землі усій.
Бо тільки так спитає воля – «Хто ти?»,
Щоб стати кращою в мені передусім.

І мабуть так цьому довіку бути,
Бо вільний край ніколи не забути!