Коментувати також можна з та

Нд, 18/04/21, 04:20
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [980]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [131]
Аудіовірші [49]
Українцям [2514]
Вірш-пісня [526]
Вірші про Україну [1410]
Вірші про рідний край [773]
Вірші про мову [167]
Збірки поезії, поеми [111]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [88]
Загадки [15]
Верлібр [141]
Елегія [50]
Історичні вірші [280]
Вірш-усмішка [974]
Вірші про сім'ю [390]
Вірші про рідню [141]
Вірші про жінок [651]
Вірші про чоловіків [101]
Вірші про військових, армію [188]
Вірші про Перемогу, війну [308]
Вірші про кохання [3273]
Вірші про друзів [707]
Вірш-казка [129]
Казка (проза) [27]
Проза для та про дітей [18]
Вірші для дітей [316]
Вірші про дитинство [319]
Вірші про навчання [57]
Вірші про професію [79]
Вірші про eмiгрантів [144]
Вірші в перекладі [635]
Вірші про свята [194]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1181]
Вірш-тост, вірш-привітання [95]
Для мене поезія - це [185]
Поети [266]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [22]
Релігія [271]
Щастя - ... [568]
Жінка - ... [250]
Життя... [4120]
Філософам [1251]
Громадянину [827]
Метафізика [143]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 636

І як без статистики?
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

ЖУРАВЛИКУ НЕБЕСНИЙ
Цей вірш був написаний 30 років тому.
Я тоді  й гадки не мав, які випрбовування чекають на наш народ.

Іще болять війни тієї рани
Не висохли ще сльози в матерів, 
А вже нові "чорнобилі" й "афгани"
Пройшлись залізом  по серцях синів.
Назавжди опустіла рідна хата.
Осиротіла праведна земля.
І вірить, і не вірить у це мати,
І до портрета сина промовля:
-Хоча б на мить, хоча б на мить воскресни,
Хоча б якусь нам вісточку подай,
Синочку мій, журавлику небесний,
До батьківського дому прилітай.
Весняний сад буяє білим цвітом,
Ласкаве сонце горнеться до ніг...
І як такому диву не радіти,
Та все це, все це тільки для живих.
Горить лампадки вогник невгасимий.
В скорботі тихо линуть ночі й дні.
Шепоче мати: "Синку, сину, сину.
О, як мені без тебе жить одній?
Хоча б на мить, хоча б на мить воскресни,
Хоча б якусь нам вісточку подай.
Синочку мій, журавлику небесний,
До батьківського дому прилітай.

Додав: suziria (26/04/20) | Автор: © suziria
 
Розміщено на сторінці: Вірші про сім'ю, Черняхівський Анатолій, Українцям
 
Переглянули твір - 784 чол.
 
  
  у Вас # закладок

автору
за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1
1 Asedo1949 • 13:38, 26/04/20 [Лінк на твір]
Дуже  болючий   вірш,  особливо  для  мене,  бо  моїх  аж  двоє   синів , десь  там,   за  межами  нашого  розуміння,  а  я  все  чекаю  на  якусь  вісточку.
avatar
0
3 suziria • 20:37, 28/04/20 [Лінк на твір]
Важко знайти слова, які б зарадили горю. Але без спілкування ще важче.
avatar
0
2 Лілія • 09:36, 28/04/20 [Лінк на твір]
Дуже щемливо, адже так багато в українських матерів  відпустили синів журавлями у небо!
avatar
0
4 suziria • 20:38, 28/04/20 [Лінк на твір]
Світла пам`ять!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
avatar

загрузка...

ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")


   


Форма входуу
Логін:
Пароль:
Інформації:     
Випадкове ВІДЕО з сайту:
Самотність
00:04:54

ПОНОВЛЕНІ ТЕМИ ФОРУМУ:

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru

загрузка...

НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz