Черемха
Черемха… Цвіте черемха знову, як в дитинстві Духмяним цвітом душу спопеля… Черствіють мрії, як паски в корзинці, Що в церкву цього річ не віднесла… В черемхи цвіт так хочеться убратись Не розгубити всі роки, що й ще пливуть, Та в чистоту її щорічну закохавшись, Тим садом я вже більше не пройду… Черемхи залишились там далеко, В роках, що сподіваннями дзвінкі, Напевно й мрії віднесли туди лелеки, Щоб з них плести уже для вічності вінки… Цвіте черемха не мого уже дитинства, Моя чомусь пішла давно у небуття, На серці біль залишивши серпанком, Що душу й далі спонукає до життя… 6.05.2020 # поезія_Іванна_Осос
Додав: Lilafea (07.05.2020)
| Автор: © Іванна осос
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1233
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
