Черемха
Черемха…
Цвіте черемха знову, як в дитинстві
Духмяним цвітом душу спопеля…
Черствіють мрії, як паски в корзинці,
Що в церкву цього річ не віднесла…
В черемхи цвіт так хочеться убратись
Не розгубити всі роки, що й ще пливуть,
Та в чистоту її щорічну закохавшись,
Тим садом я вже більше не пройду…
Черемхи залишились там далеко,
В роках, що сподіваннями дзвінкі,
Напевно й мрії віднесли туди лелеки,
Щоб з них плести уже для вічності вінки…
Цвіте черемха не мого уже дитинства,
Моя чомусь пішла давно у небуття,
На серці біль залишивши серпанком,
Що душу й далі спонукає до життя…
6.05.2020
# поезія_Іванна_Осос
Додав: Lilafea (07.05.2020)
| Автор: © Іванна осос
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1226 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА