Легких хмаринок...,синочку.
Легких хмаринок…,синочку. Куди ж ти,куди? Куди ж ти,синочку? Ти так хотів жити без пострілів,сину. Ти в мене єдина,моя кровиночко, Чому покидаєш свою Батьківщину ? Не помер,не помер,не помер ти,дитино, Ти країну любив,посміхався і жив. За що його так ? За що,Україно? За що,окупанте,Руслана , ти вбив? Синочку ти мій,веснянеє сонце, Люблю тебе,чуєш,сумую я нині. Завжди був ти,сину,моїм охоронцем, А зараз, чомусь,ти в своїй домовині. Матусю моя! Сльози не пускай, Прийняли мене небеса,як дитину, Чекай мене,мамо,ти чуєш,чекай! Прилечу я дощем на хвилину. У віконечко стукну,я буду під ранок, А ти поглядай,посміхнись,як завжди. Не заслонюй,моя,не заслонюй фіранок Чекай мене,мамо,чекай, мене жди. Я любив ВАС усіх,любив Україну, Я бився за землю,за рідну свою. Стояв я на варті,стояв дозагину, А зараз я ангел,усіх бережу. Ви чуєте,я країну любив… 04.05.2020. В.Олійник. Присвячується Руслану Амірову.Загинув 23.04.2017. Донецьк,поблизу Авдіївки.
Додав: 0997030561 (17.05.2020)
| Автор: © Володимир
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1252
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ Maksymovych : Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
"А риба сама скинула кості"
Ludmilka : Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!
Nemo : Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...
у Вас