Спогади про юність
Візьму за руку тебе я
і поведу у юні весни.
Світила ясна нам зоря
навколо світ лежав безмежний.
Затихла стомлена земля,
дрімає місяць серед хмар.
Чарівнві трелі солов'я
звучать гучніше від фанфар.
Туман легенький таємниче
вкриває ковдрою поля.
Невідомість у даль кличе
і радість душу наповня.
Нічної тиші дивні звуки
летять із мріями до неба.
Настане час колись розлуки
тож щастя нам ловити треба.
Згадаєм молодість свою,
згадаєм всіх кого любили.
Пташині співи у гаю
а повернуть назад несила.
Прекрасна молода пора
та час вперед летить стрілою.
Вже старість красить сивина
і жалько юності до болю.
Життя прожить не поле перейти,
народна мудрість так гласить.
Життя, так стрімко не лети
дозволь до юності вернутися на мить.
Додав: ПЕРЕМОГА (11.01.2021)
| Автор: © Євген
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1118 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА