Побратиму по службі
Згадай, згадай мій старий друже,
як ми в солдатських кирзаках
і у жару і в люту стужу
по білоруських топтались болотах.
Шуміли сосни вікові,
озера дзеркалом блищали.
Схрестивши пальці на ключі
дружно морзянкою пищали.
Три роки власного життя
своїй Вітчизні дарували
що буде світле майбуття
ми навіть сумніву не мали.
Чи думав хто хоч раз в житті,
що буде хаос і конфуз.
Що прийдуть бездарі-вожді
і розпадеться враз Союз.
Що кров'ю зроситься трава,
війною піде брат на брата.
Слов'яни! За розум братися пора
любить сусіда й поважати.
Любий народ нехай живе,
як того Бог йому велить.
Набатом заклик цей гуде,
морзянкою по всесвіту дзвенить.
Змінився світ, змінились люди
і стали цінності другі.
Старе стирається повсюди
лиш не міняють пісню солов'ї.
Додав: ПЕРЕМОГА (11.01.2021)
| Автор: © Євген
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1099 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА