Сб, 23.11.2024, 02:33
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Обізвися,Андрію.

Обізвися,Андрію.
Присвячується капітану Кизилу Андрію Олександровичу
м.Умань.
Обізвися, Андрію, обізвися, мій милий,
Я в окопі, Оксанко, в страшеннім бою.
Ти в мене один, ти в мене єдиний,
Тримайся, коханий, тримайся, молю.
Мінометний обстріл… Заховалося сонце
Засльозила країна, весь Умань в журбі.
Пробач, моя люба, я став охоронцем,
Не хотілося жити сьогодні в ганьбі.
Не зміг по другому боротись, дружино,
Країну любив я завжди дорожив.
За що ти його так, за що Батьківщино?
Невже він, ти чуєш, таке заслужив.
Посміхайся, Оксанко, сльози не пускай,
Та як так Артьомчик, синочок.
Звикай, ти, без мене, прошу тя, звикай,
А завтра прийду я в садочок.
На лавку присядем, та ти не побачиш,
Подивлюся на тебе, та й синочка бери.
Чому, ти моя, я бачу ти плачеш,
Ти чуєш,кохана, все видно згори.
Я не винен,я бився, до останнього, ненько,
Захистити хотів вас усіх від ганьби.
Чому, ти Андрію, пішов так раненько,
Ти,чуєш, кохана, синочка люби.
В засвітах ти чомусь, в засвітах, мій козаче,
Ти боровся завжди, та не зміг зберегти.
За тобою Кизило, країна вся плаче,
А ти залишив нас, пішов в засвіти.
17.02.2021

Додав: 0997030561 (13.03.2021) | Автор: © Володимир
 
Розміщено на сторінці: Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1227 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz