Пробач - прости
Відшуміли молоді літа,
життя раптово обірвалось.
Стражда душа тепер моя,
самотність з сумом об'єдналась.
Та що поробеш, так хоче небо.
йому видніше з висоти.
Якщо живий творити треба
у ногу з часом постійно йти.
Вісімдесят це лише половина
земного плинного життя.
Нагальних справ ціла лавина,
які закінчити повинен я.
Моя ж любима половина
за межею вічності вже спочива.
Постійно думаю яка моя провина,
що доля нас так рано розвела.
Жили ми радісно і дружно,
гніздо затишне завели.
Бувало інколи й сотужно,
вину й гріхи мої пробач прости.
Додав: ПЕРЕМОГА (25.04.2021)
| Автор: © Євген
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1347 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА