Вже тридцять років без імперського ярма.
Здавалося б живи і радуйся народе.
та радості великої чомусь нема,
нема добра, ні миру а ні згоди.
Стражда обдурений народ.
Паями, ваучерами його манили.
Відбувся титанічний поворот,
за безцінь хитруни усе скупили.
Панує у країні олігархат.
Інвестори заморські вже пайку мають.
А роботяги, що звуться пролетаріат
сидять у злиднях та за кордон тікають.
По телевізору постійно штатні балакуни
про пам'ятники першим президентам дбають.
Слібці, даремно тужаться вони,
жахливі пам'ятники президенти уже мають.
Для них на фермах пустирі,
на славу їм вмирають села.
Брехнею сіють поводері
настало їм життя веселе.
А тут ще нове лихо - злий ковід
людей сотнями в ями носе.
Пора задуматись як слід
саме життя про це нас просе.
Неправду треба корчуваь,
керманичів розумних оберати.
Хапуг від влади у три шиї виганять,
без цього у нас не буде ладу.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1344 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
