Пн, 16.06.2025, 04:16
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Свій День народження ...
Всего ответов: 464

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Братам селянам

Зринає в па'яті село,
далекі роки п'ятдесяті.
Дахи соломою покриті вже давно,
біленькі, чепурненькі хати.

Люди немов мурашки копошаться,
на огородах, на колгоспнім полі.
Війни кошмари їм ще сняться,
але живі,слава Богу, спасибі долі.

А ми, круглі сироти - брати:
Загинув батько, померла мати,
як у Шевченка, розлізлись поміж людьми
життя серітське будувати.

Старший у шахту вугілля колупать,
середній у радгоспі коні випасати.
Мене малого, щоб з голоду не померать,
відвели до тітчиної хати.

Але не ці події мене вражали.
Вражала згуртованість людей.
Як могли одне одному допомагали
чи була ніч, чи світлий день.

А ще бувало вечорами
пісні лунали голосні.
Люди в душі були не кріпаками,
життя бурлило на селі.

А що сьогодні? Розберають добротні хати,
в селі вже нові хазяї.
За волю знову треба воювати,
війна гуркоче вдалині.

Доля веде людей по колу,
живіть у мирі, але знайте.
То всіх щасливо підніме вгору,
то кине в бездну, виживайте.

Будем надіяться на долю кращу,
не будем руки опускать.
Закриєм горю злому пащу,
нам, хлопці, рано померать.

 

Додав: ПЕРЕМОГА (21.06.2021) | Автор: © Євген
 
Розміщено на сторінці: Українцям

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1153 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz