Братам селянам
Зринає в па'яті село,
далекі роки п'ятдесяті.
Дахи соломою покриті вже давно,
біленькі, чепурненькі хати.
Люди немов мурашки копошаться,
на огородах, на колгоспнім полі.
Війни кошмари їм ще сняться,
але живі,слава Богу, спасибі долі.
А ми, круглі сироти - брати:
Загинув батько, померла мати,
як у Шевченка, розлізлись поміж людьми
життя серітське будувати.
Старший у шахту вугілля колупать,
середній у радгоспі коні випасати.
Мене малого, щоб з голоду не померать,
відвели до тітчиної хати.
Але не ці події мене вражали.
Вражала згуртованість людей.
Як могли одне одному допомагали
чи була ніч, чи світлий день.
А ще бувало вечорами
пісні лунали голосні.
Люди в душі були не кріпаками,
життя бурлило на селі.
А що сьогодні? Розберають добротні хати,
в селі вже нові хазяї.
За волю знову треба воювати,
війна гуркоче вдалині.
Доля веде людей по колу,
живіть у мирі, але знайте.
То всіх щасливо підніме вгору,
то кине в бездну, виживайте.
Будем надіяться на долю кращу,
не будем руки опускать.
Закриєм горю злому пащу,
нам, хлопці, рано померать.
Додав: ПЕРЕМОГА (21.06.2021)
| Автор: © Євген
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1160 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА