Старше покоління має завжди проблеми -
медицина, пенсії, субсидії, тарифи.
Про них уже складають міфи.
Із року в рік одні й ті ж самі.
Коли все це закінчиться, трясця вашій мамі.
За тридцять років незалежності
олігархат розрісся до безмежності.
Майже усе виробництво у їх руках,
що буде далі, просто жах.
Шумить, клекоче Верховна рада,
лунають вигуки: зрада, зрада!
Вожді партійні не знають слова згуртуватись,
єдиної програми усім триматись.
Нині в країні повнісінький бардак,
як у тій байці де лебідь, щука й рак.
А що ж сумні пенсіонери?
Обдерли їх як липку мільйонери,
та ще жаднючі їхні посіпаки.
От дать би їм за це ломаки.
Де були ви сучасні мільйонери,
коли країну мозолями будували пенсіонери?
Чому з колись квітучої багатої країни
у нас з'являються страшні руїни?
Сумна й гірка у нас година,
майже кожна стражда родина.
Безвихідь крутиться над нами,
пора вже, люди, шевелить умами.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1111 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
