Думи, мої думи
Думи мої, думи мої
сумні не веселі.
Пожурились наші люди
в холодній оселі.
Без роботи від скорботи
душа гірко плаче.
Там на фронті гинуть люди,
тут життя собаче.
Колись квітучу та багату
неньку - Україну.
Розікрали олігархи
і ведуть в могилу.
Керманичі тимчасові
брехнею страждають.
Гребуть добро по кишенях,
нас за дурнів мають.
А ми тоже, як ті вівці
бредемо бездумно.
від неправди суцільної
становиться сумно.
Помагає нам Європа,
помагають Штати.
Але треба свою неньку
й самим рятувати.
То ж сідлайте козаченьки
коні воронії.
Та збирайтеся на Січі,
на вас всі надії.
У Холодному яру
ножі булатні освятіть.
І всіх хто творить нам біду
із хати рідної гоніть.
Додав: ПЕРЕМОГА (03.07.2021)
| Автор: © Євген
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1266 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА