Живе на хуторі з старенькою пенсіонер.
Йому під вісімдесят, але живий, ще не вмер.
Разом ледве ледве шкандибають,
вже ні корівки ні свинок не тримають.
П'ять гусочок на вулиці пасуться
та кілька курочок у курнику несуться.
Під сотню років стажу разом мають
і кожний місяць добавки до пенсії чекають.
Раптом чудо! Страшенно повезло
три дні про це гуло село.
з такої радості аж з неба пішов ливень
добавили старому до пенсії тринадцять гривень.
Стали старенькі думать та гадать
чи що за них купить, чи може приховать.
Знаючі люди серйозно підказали,
щоб вони на накопичувальний фонд поклали.
І так через років двадцять, тридцять на ці гроші
викуплять свої паї хороші.
З радістю великою старенькі знову
заживуть на своїй землі чудово.
Отака від уряду звалилась благодать
світу білого їм би не видать.
Цікаво, коли б стажу було років сто двадцять
може б добавили пенсії ще гривень дванадцять.
Серйозність в тому, що пенсійний накопичувальний буде приватний
і вкрасти людські гроші він не здатний.
Люди! Ви вірите що так воно і буде?
Щоб не боліла голова з вечора до ранку
згадайте долю наших вкладів в Ощадбанку.
А старенькі знову стали думать та гадать
а може ці тринадцять гривень назад віддать?
Щоб так соромно на старість не було,
що гомонить про них усе село.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1129 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
