Вдовина доля
Гірка й тяжка вдовина доля,
по світу діти розбрелись.
Одна однісінька немов тополя,
що край дороги за селом стоїть.
Їй дошкуляє холод лютий,
самотність душу навпіл рве.
Щодень питання бути чи не бути,
але наперекір всьому живе.
Єдина радість, що віконце
дає поглянуть на дорогу
а ще сусіди люди добрі
допомагають слава Богу.
Бува ночами друзі сняться,
або подзвоне хто коли.
Погомонять про горе, щастя,
про успіхи своєї дітвори.
Одне одному здоров'я побажають,
довгих років мирного життя.
Ніби знову поміж людьми побувають
й збагнуть всю логіку свого буття.
Із полинем вдовина доля
а буяло ж колись життя.
Зеленим листям вкривалася тополя
і мрії линули в щасливе майбуття.
Сумна гірка вдовина доля.
Додав: ПЕРЕМОГА (10.07.2021)
| Автор: © Євген
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1266 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА