Усе минає
Усе пливе, усе минає
яскравим полум'ям горить.
Вже юність десь за небокраєм,
сльозою щирою бренить.
Згадались всі з дитинства друзі,
згадалось ріднеє село.
І гра в м'яча на чистім лузі,
там завжди гамірно було.
І першу вчительку згадаю,
що вчила з букв слова складати.
Я словом теплим привітаю,
була для нас, що рідна мати.
За селом толока зеленіла,
корівки мирно випасались.
Пшениця золота під сонцем мліла,
перепілки дружно обзивались.
Зростали ми серед природи,
від неї сили набирались.
Нас не тривожили незгоди,
бо дріб'язковими казались.
І розійшлися по планеті
щасливу долю собі шукать.
А як було колись в дитинстві
приємно інколи згадать.
Додав: ПЕРЕМОГА (23.07.2021)
| Автор: © Євген
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1711 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА