Материнська доля
Мереживо долі як стежка у полі
веде всіх до щастя чи може біди.
Заплакані очі всміхаються доні
дітей зустріча мати радо завжди.
Вже діти дорослі онуків привозять,
бабусю вітають щебечуть веселі
зичуть здоров'я, квіти приносять,
ніби сонце зійшло у старенькій оселі.
Затишно й тепло на світі буває
коли усі разом на свято збираються
Хай Бог милосердний усім помагає
а діти й онуки у щасті купаються.
Душевним теплом мати всіх обігріє,
дарма, що у коси вплилась сивина.
Одним щось порадить, других пожаліє
і знову залишиться дома одна.
Додав: ПЕРЕМОГА (14.01.2022)
| Автор: © Євген
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1307 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА