Розлетілися по світу діти-ластів'ята
залишилась сиротою їх старенька мати.
Вона ластівкою в'ється та все виглядає
чи все добре, чи здорові - серце завмирає.
Повертайтеся до хати дорогенькі діти
тяжко матері старенькій в самоті сидіти.
Давлять роки старі плечі, болять ноги, руки.
Телевізор поламався хоч вмирай від скуки.
Одна радість що пухнастик хворі ноги гріє
тільки жалько, що маленький говорить не вміє.
А то б вони гомоніли про долю вдовину,
чого рано посивіла і ламає спину.
Та що зробиш у природи суворі закони
вона кожному відміря його земні гони.
Вечори зимові довгі, не хочеться спати,
виглядає в гості діток старесенька мати.
"Та що зробиш у природи суворі закони" - і більше нічого, крім жалю, додати...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
