Станемо пліч о пліч, сестри милі, побратими! Не ошукаємо од слави ми вільного сторіччя.. Коли винищують наш славний рід і огортають в ганебне потойбіччя, нехай наважаться іще на крок...
В долоньках серце млосне любов'ю поліхає, Боронячи од уламків сліз та зточених куль гарматних снів.. Дитина - ніколи казки о Вкраїні не віддасть вам! Змарнілі тіні ницих людских душ.
Нехай тремтить земля... Нехай гримить і Дніпр гуде широкий.. Не відаєте до якого вторглися ви дому!
Нехай впаде останній шмат і.. навіть зніяковіє про Україну мить.. Але зазнаєте ви пекла, якого не наважаютесь навіть собі уявити..
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 2155 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
