Станемо пліч о пліч, сестри милі, побратими! Не ошукаємо од слави ми вільного сторіччя.. Коли винищують наш славний рід і огортають в ганебне потойбіччя, нехай наважаться іще на крок...
В долоньках серце млосне любов'ю поліхає, Боронячи од уламків сліз та зточених куль гарматних снів.. Дитина - ніколи казки о Вкраїні не віддасть вам! Змарнілі тіні ницих людских душ.
Нехай тремтить земля... Нехай гримить і Дніпр гуде широкий.. Не відаєте до якого вторглися ви дому!
Нехай впаде останній шмат і.. навіть зніяковіє про Україну мить.. Але зазнаєте ви пекла, якого не наважаютесь навіть собі уявити..
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1906 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас