Запеклим трактористом... зневажливим чоловіком.. даремним батьком. Дехто був він, таких багацько звісно.
А тепер... героєм у танку підбитим, один, оточений ворогами.. о, як, навіжені вони реготали. Де він догорав вщент та не склавши зброї.
Він лишень намагався поцілити москаля, забрати із собою... Не маючи жодного шансу до життя.. Не благаючи про милість. Тракторист поцілував світлину своїх любих.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас