Рефлексія на хвилину мовчання
На жаль, герої наші помирають, Залишивши в серцях свої сліди і роки дуже швидко пролітають, Будуючи із спогадів світи. Згадала, миттю я очей твоїх блакить І посмішку, і ямки на щоках, Нам знадобилася всього лиш мить... Але це все чомусь на небесах. Нема кордонів, меж нема в кохання, Шалений трафік з'єднує серця, Немає вперше і нема в останнє, Сьогодні разом і до всесвіту кінця! Страшна ж війна коханих відібрала. Минає біль, а з ним вогонь згаса, Надію й мрію, знищила і вкрала Лиш серце рідний погляд пам'ята.
Додав: Stoeva (11.01.2023)
| Автор: © Анна Стоєва
Ключові (? ): #no_var , #поетиукраїни , #пишувірші , #poetry
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.