Рефлексія на хвилину мовчання
На жаль, герої наші помирають, Залишивши в серцях свої сліди і роки дуже швидко пролітають, Будуючи із спогадів світи. Згадала, миттю я очей твоїх блакить І посмішку, і ямки на щоках, Нам знадобилася всього лиш мить... Але це все чомусь на небесах. Нема кордонів, меж нема в кохання, Шалений трафік з'єднує серця, Немає вперше і нема в останнє, Сьогодні разом і до всесвіту кінця! Страшна ж війна коханих відібрала. Минає біль, а з ним вогонь згаса, Надію й мрію, знищила і вкрала Лиш серце рідний погляд пам'ята.
Додав: Stoeva (11.01.2023)
| Автор: © Анна Стоєва
Ключові (? ): #no_var , #поетиукраїни , #пишувірші , #poetry
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя