Дощ
До хмар прив'язане стоїть похмуре місто,
Нитки дощу звисають з вишини.
На вулицях калюжі, як намисто,
Виблискують - усе, як до війни.
Осінній сніг відбув уже гостини,
Його друзяка-дощ так напоїв,
Що той налиту упустив чарчину
Й хитаючись світ-заочі побрів.
Напивсь і дощ : гуляє, скільки хоче,
Всім налива - нікого не мина.
Й до мене причепився серед ночі:
-Давай, щоб закінчилася війна!
Іду і п'ю, а він все наливає,
Та ще й підспівує щосили: "Пий до дна!"
З яким гірким дощ присмаком буває,
Коли намішані в нім холод і війна..
Додав: korobova (25.02.2023)
| Автор: © Світлана Коробова
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА