Навіщо стяги ті червоні
Ви гордо взяли в свої руки?
Чом не читали на долоні
Про дні криваві й тяжкі муки?
Ви чемно взяли серп і молот
І стали «своїми людьми»,
Коли всі відчували голод-
Ви просто їли і пили.
Святі ідеали комсомолу,
Партійні, лагідні служки,
Не розгружали ви вагонів,
Тіла не клали у мішки.
Ви ніжно цвяхи забивали
У домовину нам усім.
Навіщо ви Христа розп’яли
На алюмінєвім хресті?
Ви твердо вірили в ідеали
І щиро прагнули до них.
Навіщо Ви тоді продались
За той десяток золотих?
|