У відчаю стою, на полі браннім
Очами вдивляюсь немов життя руїна
Осиротіла ти на полі, браннім
Украйна милая, моя ти Україна. Залишиш все, але не згасне спомин
За тебе лиш одну душа болить
І Україна мій незгасний спомин
На сердці вічним каменем лежить Ти наша ненька та життя колиска,
У відчаю любові додаєш
Така далека, ні, ти наша, близька,
В народнім серці долею живеш.
| 
у Вас 
