Ми тільки у горі чомусь і на свята Себе відчуваєм сестрою та братом. Моя в тім велика провина і ваша, Що пам'ять незримо на виточив шашіль. Що пагорб могили край лісу у полі Зрівнявся з землею із часом поволі. А скільки кісток невідомих солдатів Потрібно зібрати іще й поховати?.. Співають берізки й шепочуть тополі Про муки нестерпні солдатів і болі. Про те, що було наяву, а не снами, Що в душах відклалося й житиме з нами. Про що й нашим дітям не слід забувати В містах і по селах, від хати й до хати.
Перші два рядки ніби з іншого твору: вони настроюють на родинну лірику, на філософське осмислення стосунків між братами, сестрами, батьками... Натомість отримуємо щось до 9-го травня. Думаю, Вікторе, з цього твору можна зробити два різні вірші - тоді читач не буде відчувати дискомфорту від роздвоєння теми.
Та ні, Василю, перші два рядки на своєму місці. Хіба ви не помічали які українці дружні в біді, як уміють гарно святкувати гуртом? А буднях ви впізнаєте тих самих людей? Я, особисто, цю різницю бачу і відчуваю... Чому щось отримуєте до 9-го травня? Вірш, мабуть, справді відішлю до редакції і читачі нашого району в травні прочитають його. Тема нелегка, як іще донести думку про те, що потрібно не згадувати у травні про неприбрані братські могили і недоглятуті окремі могилки, а доглядати за ними постійно, пам'ятати чиї ми онуки та правнуки. Ось тоді дружнішими й будуть мої брати та сестри!
Ну а як на мене то твір тут один і 2 із нього ну ніяк...а те що тема обширна,то хіба це ж погано.???Дискомфорту реально не відчув.(Хоча я б не відніс цей вірш до кращих у вашому виконанні Вікторе).
Цікаво просто мені стало після цього коментаря: - Сашко, а які, особисто ти, з моїх віршів вважаєш кращими, та й чи є взагалі такі? Повідом, буду чекати.
Ну знаєте таке таранне запитання але відповім так само прямо: "Найбільше мені подобаються ваші твори із каталогу-Для мене поезія-це,мабуть через ваш досвід...мені цікаво спостерігати за вашим світобаченням,у поезії...можливо тому що ваша позиція щодо поезіїї зовсім не така як я звик бачити у своїй голові" А ось цей заліз у пам"ять після 1-ого прочитання(мабуть улюблений) "Весь час із радістю і болем, мій зір приваблюють поля..."
P.S. Але це все лише моя, суб"єктивна точка зору Натхнення вам Вікторе
Дякую тобі, що задовільнив моє прохання. А ти знаєш, той вірш і мені подобається, бо є багато таких, про які зараз просто не хочеться згадувати, але коли, буває, перечитую їх, то відновлюю в пам'яті обставини та події під впливом яких вони були написані, хоч зараз може про те говорив би трошки по іншому... Спасибі за побажання. Взаємно, Олександре!
Я тут погоджуся із Сашком - я теж прислухаюся до ваших віршів, і захоплююсь Вашим світобаченням. Відчувається величезний досвід і велика жага до життя.
Дякую, Наталко. Більшого лиха, ніж війна, на землі немає, я також такої думки.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
1
але відповім так само прямо: 
