Рятуймо,люди,Україну, рятуймо матінку свою, в руках чужих вона загине, рятуймо неньку,я молю. Ще зло не щезло із орбіти, воно ще бродить довкруг нас. Допоки ж,людоньки,вам скніти,-- просніться,не марнуйте час. Ще яничари мутять воду і сіють в душі бур*яни,-- допоки ж вам шукати броду, терпіть знущання очмани! Ви вже забули рідну мову, дідів не тямите своїх, ви живете без клику крові, Вітчизну піднімаючи на сміх. Прокиньтесь,люде!Боже,чуєш!-- вкажи дорогу до життя. Куди ж ти,матінко,прямуєш?-- в минуле вже не має вороття... Куди тебе штовха байстрюччя, яку халепу ще знайшли вони? Допоки ж будуть тебе мучить? За дріт колючий волочити без вини? Допоки ж ви терпітемете ,люди! Допоки гратись будете ,скажіть? Б*є дзвін уже давно.та вас не будить, й на сонних вже заточують ножі. Рятуймо,люди,Україну, не даймо їй піти з життя. Чи син стрілятиме їй в спину під голосне вовків виття?! Рятуймо ,люди,Україну, рятуймо матінку свою,-- в руках чужих вона загине... Рятуймо неньку я молю.
Розумію ваш біль, Якове, але далі буду чекати не закликів від вас, а чітких дороговказів наших дій, більше конкретики.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0