Христос терпів і нам велів. Кожному поколінню, щось доводиться виносити на своїх плечах. Одним - воєнні лихоліття, іншим- сум від бездонних дум. Що тут вдієш ? Коли наше сьогодення завагітніло безчинством, чварами, наругами. Холоне любов до ближнього. Ось і пожинаємо цей додаток до матеріального статку.
Рух не по колу, а по спіралі, тільки здається, не в гору, а до низу, в прірву. Важкий нарід - будять, будять, а збудити не можуть. Сорочка дуже близько...
Тут , хлопці, з вами не погоджуся. Можна судити окремих історичних осіб, певні суспільні прошарки, владу, але не народ в цілому.
Як писав Василь Симоненко: " Народ мій є ! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ !"
А страх, коли він Божий, є початком всякої премудрості. А ті політикани швидше розпалюють поміж нас ворожнечу і здобувають собі дивіденди, а ніж пробуджують у наших душах щось добре.
Я розумію, що у багатьох вже "чешуться руки" щоби взяти вила або гвинтівку, але без віри тут нічого не буде. Буде, але таке, як 75 років (вже більше) назад. І що? Замінили зі зброєю владу. Замість Бога дали трупака леніна щоби вірили... == Наша проблема в іншому. "Серцевину" нашої нації - віру ПРАВОСЛАВНУ роздирають. А коли у нас буде 3, 5, 10 церков різних конфесій, 10, 20, 30 божків, бо повірте, нас можна брати "голими" руками. Перший хто винен - наш перший президент Кравчук, з підтримки якого і почала ділитись ЄДИНА на той час церква православна, яка ВИСТОЯЛА у часи катів-комуняків. А от у часи демократів (розуміти правильно не "влади народу", а "демон") таки вийшов розкол...
А може й треба наближати, а треба зрозуміти, що ми схожі з Богом в творіннях своїх, тому й творити треба красиве, так як велів Він, а ми щось не те робимо, не так живемо. А нам, майбуть, писати про це треба, кричати треба, щоб усі почули, щоб почали...
Тож весь народ "в цілому" й нищать. Знищують не тільки фізично, а, в першу чергу, духовно. Де вже той нарід, так окремо кожен сам по собі.. Може то філософія буття така - є пророки, є поети, а альтруїстів-керівників кат ма, вони відразу стають керівники-прихопісти. Та й народ такий же - квартирка, машинка... а далі... Матеріалізм живий. Де ж той образ і подобіє Богу?
Згоден, що змели, розчавили, видушили. Треба всім очі відкривати, через мозок заштопувати ту діру, голка - вірші, слова - нитки. Тільки багато треба поетів, і щоб в одну дудку.
Гарно,але не ре а ліс тич но.Скоріше дудка нам буде,бо голку з ниткою кидають на смітник,а разом і їх господарів. От ,що страшно.Та й зрештою,якщо розчавлені і видушені,їм вже все од но чи розкриті очі чи закриті.Гуртуватись треба отим,що духом моцні,а вже за ними і ниці та знедолені підуть...
Панове, даруйте, але баба-яга знову проти. Суть - віра, буття - похідна. Жирує сьогодні цивілізований європеєць, який повільно віддаляє віру через поклоніння матеріальному статку. Ми ж намагаємося зберегти нашу віру(запроваджену Володимиром), бо вона основа. Не потрібно відкривати п'яте колесо, треба берегти від впливів субкультур, те що маємо - свою віру. Згідний з добродієм Василем в тому, що: Допоки віра православна є, допоки ми, а далі наш не буде...
Кожна людина -- Всесвіт.У кожної людини своя віра.І добре коли вона є і міцна,мов криця.Для кожного відведена роль у п*єсі *Життя*.Грай та не загравайся,щоб часом не забув про мету, до якої ти повинен прийти.Ім*я котрій --Совість.
Схоже, добродію Якове, у вас своя філософія мір вір. Та, мабуть, вартісною з них є лише та, яка приносить достойний плід - спасіння. Всі інші- блуд, навіть коли вони з максимальною вірогідністю маскуються під віру. Бо в духовному не додають, а зводять.І, наостанок, термін "совість" - це аналог християнського сумління, перекручений комуністичними ідеологами з метою знищення усього Божого, або витіснення його на периферію другосортного. Так, що на роль Абсолюта вона не тягне, навіть коли її писати з великої літери.
Та здається, що ці дебати починають нагадувати "кроки по колу". Солодких Вам снів. Завжди приємно з Вами поспілкуватися.
Добре,що вона є ота філософія мір вір,а не ,скажімо,*філософія*оковитої.Стосовно християнства і спаіння.Релігію насаджували нашому народу мечем і пряником 400 років...А відголоски дохристиянських наших сят збереглися і досі.Та сама Коляда.(колядки,щедрівки). Стосовно совісті-сумління.Називайте її як хочте,головне,щоб вона ,як та іскорка,гріла серце і душу людини.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")