Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Чт, 21.11.2024, 16:44

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 50

Гостей: 50

Користувачів: 0

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Проза [1051]

Прозові твори друкуються тільки тут

Відеовірші [134]

Аудіовірші [49]

Українцям [2699]

Вірш-пісня [546]

Вірші про Україну [1482]

Вірші про рідний край [808]

село

Вірші про мову [270]

Збірки поезії, поеми [112]

Абетка [23]

Акровірш [32]

акровірші на форумі

Байка [108]

Загадки [15]

Верлібр [144]

верлібри на форумі

Елегія [51]

елегії на форумі

Історичні вірші [290]

вірші про голодомор, вірші про історію народу

Вірш-усмішка [999]

гумор

Вірші про сім'ю [402]

сім'я у віршах, вірші про батьків

Вірші про рідню [152]

вірші про брата, вірші про сестру

Вірші про жінок [663]

вірші про маму, вірші про дружину

Вірші про чоловіків [111]

вірші про батька, чоловік

Вірші про військових, армію [211]

вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо

Вірші про Перемогу, війну [415]

Перемога, війна

Вірші про кохання [3388]

Вірші про друзів [715]

Вірш-казка [132]

Казка (проза) [29]

Проза для та про дітей [19]

Вірші для дітей [334]

Вірші про дитинство [323]

Вірші про навчання [59]

випускний вечір вірші

Вірші про професію [83]

Вірші про eмiгрантів [147]

Вірші в перекладі [708]

Вірші про свята [203]

Вірші про спорт [18]

спортивні вірші

Вірші про природу [1224]

вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ

Вірш-тост, вірш-привітання [121]

Для мене поезія - це [191]

Поети [275]

Поетична майстерня [51]

Оповідання, про поетів, творчість [24]

Релігія [316]

Щастя - ... [600]

Жінка - ... [263]

Життя... [4484]

Філософам [1308]

Громадянину [909]

Метафізика [157]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Твори за тематикою	Українцям

Забули ви...

Чи бачили колись ви захід сонця в Україні,

а може його схід?

Чи чули ви, як вітер грається колоссям,

співаючи за ним услід?

Чи любите ви мальви край вікна,

зелені береги могутнього Дніпра,

степів безмежних золотисту гладь

і небосхилу синього блакить?

Якщо ви любите все це -

тоді скажіть мені одне:

чому ж забули ви про тих

хрестів самотніх край доріг,

про тих, що вам своє життя віддали,

що щастя вам подарували?

Чому ж незгадуєте ви

про їх батьків самотню старість,

про тих дітей, сирітством сповиваних...

Забули ви?! чи ж мали право

ви українцями назватись?

Ні, не мали...

Вам перед Господом потрібно сповідатись,

вимолювать прощення за гріхи.

Ні, не за ті , що скоїли в житті, а ,що забули...

Забули те - без чого неможливо жити на землі.

Розміщено на сторінці: Никитюк Наталія, Вірші про Україну, Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3891 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 lyubyk • 00:47, 11.04.2008 [Лінк на твір] пo мeнi "мурашки" пoпoвзли,Mи дoсить частo пам'ятаємo цe всe кoли у бiдi..Є над чим замислитись...I гарнo,вам вдалoся цe всe oписати... хрестів самотніх край доріг, про тих, що вам своє життя віддали, що щастя вам подарували? Чому ж незгадуєте ви про їх батьків самотню старість, про тих дітей, сирітством сповиваних.Пeрша п'ятiрка!!!! 0Спам 2 natali-91 • 00:50, 11.04.2008 [Лінк на твір] Дякую величезне!!!!!!! Для мене ця тема дуже болюча. 0Спам 3 Stratovych • 12:45, 11.04.2008 [Лінк на твір] Дуже гарно. Дуже-дуже! Справді,на початку вірша,хочеться крикнути:"Так, люблю!". А пізніше починаєш замислюватися про те, що любити Україну - це не лише - любити її мальви, колосся, Дніпро могутній - це,перш за все, пам'ятати про тих, хто поклав життя на вівтар Батьківщини. Тоді це не буде просте "люблю", це буде дещо більше -"шаную", "турбуюсь". 0Спам 4 Архип • 15:08, 11.04.2008 [Лінк на твір] За вірш 5-ть!!! Дуже сподобався... Красиво, справедливо...... Але нам не тільки треба любити мальви ітд, не тільки пам'ятати тих хто поклав свою душу в бою за нашу країну, не тільки красиво майорити прапором і файно розмовляти українською мовою. Да відмолювати гріхи - це теж не вихід.... Потрібно просто бути людиною. А любов до України вимірюється не пафосом.... Якщо бездоганно володієш мовою, якщо кричиш я люблю Україну, але при цьому скептично відносишся до російськомовного населення, вдаєш із себе патріота, плюючи на серця інших, я нехочу бути громадянином країни де не любов, а тільки безглузді чинники є державною ідеєю... А найстрашніше... Доки все добре... ми радіємо... незадумуючись що комусь у цьому житті потрібна допомога, не тільки у грошах, а елементарна посмішка, розмова, дотик рук... відчуття життя... Але тільки щось іде нетак відразу чекаємо допомоги... Це неправильно... 0Спам 5 virchi • 16:11, 11.04.2008 [Лінк на твір] На 5! Вірш - супер, Наталко! Згоден із попередніми коментарями. Є така закономірність - хто більше кричить про патріотизм, у більшості своїй просте базікало. Справами доводьте свою прихильність до України, до її традицій. Адже можна і на російській розмовляти і на татарсікій і любити Україну. Можна не демонстрації влаштовувати, а відкрити безкоштовні курси для вивчення української тапісля закінчення курсів - привілей для прийому на роботу, чи щось подібне. Ви таку "глибу" підняли у своєму вірші, Наталю! Молодець! 0Спам 6 iNDi • 16:31, 11.04.2008 [Лінк на твір] Прекрасний вірш!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Нема слів. Наталю, вам - 5!!!!!! Перший раз я під таким враженням, і під такими емоціями....я горю, дійсно хочеться кричати))) 0Спам 7 natali-91 • 18:58, 12.04.2008 [Лінк на твір] Дякую всім за оцінку! Я повністю згідна з Володимиром Архипенком насамперед потрібно бути людиною. Саме це я і намагаюсь сказати, адже кричати про патріотизм, казати що любиш Україну - а за душею не мати нічого, просто пустку- це ницо. На превеликий жаль мені доводилось зустрічатись з такими людьми, тому любіть Україну всією душею, допомагайте звестись на ноги, не пустими словами , а ділом. Адже її доля в наших руках. 0 8 spydut • 08:57, 31.07.2021 [Лінк на твір] О , ЯК БАГАТА УКРАЇНА !

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі