За горами .долинами . У чужій десь стороні Пісні ходять табунами- Стало заздрісно мені . Де ж бо наша заблукала . Чи ж повернеться .чи ні ? Кожна хата в нас співала . А тепер- усі німі . Вже весілля не почуєш . Що співа .як в дзвони б"є Й немовляті рідна мати Колисаночок не в"є. І святкуєм не по-людськи Якось ми уже свята - За столом сидить родина Й зімкнуті у всіх уста Дехто скаже :-Не до співу .- Аргументів буде тьма Та ніхто не скосить ниву . Якщо буде там стерня . То ж ростімо і плекаймо Все найкраще .що в нас є Наша пісня . наша мова - Все ж до крапельки своє . Я благаю вас- прокиньтесь ! В глубині душі знайдіть Нашу пісню українську І у світ її несіть .
Гарний вірш, що правда проблема яку підіймаєте, це більш причина виховання. Знаю деяких своїх друзів де було в родині заведено застільні пісні усією родиною, на батьків зверталися на "ви", нічого проти не маю, та де взяти ті звичаї як не те що серце не лежить, а нема їх ским співати. Бо ж тебе не так зрозуміють, чи просто ніхто не знає окрім зарубіжних ритмів. Та й взагалі співати змусьте когось, більшість практично повністью ігнорує уроки музики ще з школи, та й коли гімн нашої держави грає, у молоді, ПОКЛАСТИ РУКУ НА СЕРЦЕ ВАЖАЄТЬСЯ СОРОМОМ. Сам не раз через це проходив. Та як не крути я звами згоден, треба прокидатись, починати з себе, і тоді ми змінимо світ.
дякую вам за ваші роздуми .цілком згодна з вами .що зараз. почувши спів люди здивуються і можуть не так його зрозуміти.а дуже жаль .на цю тему можна довго розмовляти .але зрозумілим лишається одне-нація втрачає не пісню а свою духовність .
дякую за ваш коментар .я розумію що з кожним роком все важче буде повернути втрачене . але дуже б хотілося щоб і в серцях наших онуків жила любов до української пісні .
Чиста правда! І сам би заспівав, та не знаю якої, але навіть коли знаю яку, то не знаю як. Сумно, бо чув перекази моєї бабуні, яка розповідала про пісенне життя у селі (с.Новосергіївка, що на Миколаївщині). Про спільні сусідські посиденьки, про гори гумору й веселощів на весіллі... Усе минуло, та як добре тим, хто ще зберіг ці традиції, хто співає української на Дні народженні, та й просто коли йому весело на душі
голове .щоб не зникла пісня із вашого серця .тоді при нагоді можна буде підспівати громаді .дякую за коментар .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
Сумно, бо чув перекази моєї бабуні, яка розповідала про пісенне життя у селі (с.Новосергіївка, що на Миколаївщині). Про спільні сусідські посиденьки, про гори гумору й веселощів на весіллі...