Гірка казка.
Гарно стелить наша влада, Та чомусь не дуже рада, Ні дідусь, а ні бабуся. Розказати все беруся.
Щось вони там розглядають, Ніби всім допомагають, Але толку з того мало. Так, щось було і пропало.
Запровадили реформи, Прийняли новітні норми, На зерно підняли мито, Експорт пішов через сито.
Чи залізний той паркан Із замками, як капкан. Ніби за ніч з неба впав, Двір парламенту сховав.
І кому це було треба? Хто замовив його з неба? Мабуть той, хто мав підтримку, Надів шапку невидимку.
Дуже гарно в магазинах Видно все, що на вітринах, Та, як глянеш, які ціни, Враз, охоплять переміни.
То забув ти, взяти гроші, То продукти не хороші, А, як правду говорити, То й нема за що купити.
Ще пів року при покупці, За п’ятьдесять, повно в сумці. Зараз, на те ж саме «свято», Вже і сотні малувато.
Друга справа депутати, «Застовпили» всі мандати І тепер собі нівроку, На роботу раз, в півроку.
А в законі, ні слівця, Щоб відняти в них стільця. Ще й дають їм преміальні, Що розпишуться в приймальні.
Всі сидять, як той бідака, В кулачок тихенько кряка, В того дочка, в того син, Просять: офіс, магазин.
Розпродали все, задля, Ліс, водойми і поля, Квартири, дачі і авто, І головне – не знають хто?
Президент і його свита, Як туманом вся покрита. Грають, ніби шулер в карти, Завели двійні стандарти.
На екрані показуха, Яка скромна в них житуха, А весіллячко справляти, Їдуть «бідні» в Емірати.
Всі поправились, віджили, Тон правителів завчили. Президент, неначе Бонд, Заправляє ввесь бомонд.
Бідолашним нема часу, Розглядати справу нашу Всі в роз’їздах, за кордоном, Як тут справитись з законом?
На конгреси і на саміт Їдуть, мабуть і не сАмі?! Тратять же не свої кровні, Можна викластись по повній.
Ждіть уже, дідусь й бабуся, До вас скоро доберуться. Починаються дебати, Кого в крісла вибирати.
Роздивіться всіх уважно, Бо для виборів це важно. Не продайте свої рештки, За якусь там жменю гречки.
|