ПОРА ЗА ЩАСТЯ ПРАПОР ПІДНІМАТЬ
ПОРА ЗА ЩАСТЯ, ПРАПОР ПІДНІМАТЬ Свій гнів сховавши під повіки, Люд хрестовим іменем клянеться, З колін піднятися навіки. Бо хоче й знає, що так станеться. І клятва та, що послана Богам, Почала гнів в подію начинять,, Пора в гурти збиратися людям, Пора все чорне, білим накривать. Плачі людей прокляття і ридання, Пора у радість світлу обертать. Пора забудь забарвлене гойдання, Пора за щастя, прапор піднімать. Розправ народе широкі груди, Куй звитягу, як кувалася колись, Згадай що ті, від козацтва люди, За наше щастя, так віддано дрались.
Додав: Davudenko (25.10.2011)
| Автор: © Давиденко іван
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1592 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.
kraynyuk46 : Гарний Ваш вірш про справжні людські цінності. Дякую.