Вт, 05.11.2024, 12:55
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 786

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

КОЛА БЕЗСИЛЛЯ

Я продовжити можу безмірно
"Чорний список" людського розтління,
Перероджень Людини у звіра
І спотворення істин безцінних,
Перетворень малого в велике,
Обезкровлення дерева Роду,
Розпорошення Духу на крихти,
Звиродніння Душі у народу,
Перемноження страху на відчай,
Упокорення болі стернею,
Укоріннення масок у вічі,
Перекреслення правди брехнею,
Поневолення волі насиллям,
Уневажнення честі й моралі,
Розпорошення в колах безсилля
Переломлених долі скрижалей...

Перекраєні віхи історій
І сплюндровані вір постулати,
Заколисана, приспана, хвора,
Запроторена совість за грати.
Розстриножені коні стихії,
Потривожене небо від зречень,
І любов, яка душу не гріє
Ні у спеку, ані в холоднечу.
Перепалені мрії на попіл,
Перетовчені кості в могилах,
Недовивчені нами уроки
Пеленою оман нас сповили.
Запорошені серця судини
Чорним снігом людської облуди,
Замордований люд безупину
Всі віки у засліплені блудить...

Сумно янголи дивляться з висі.
Може, далі продовжити список?...



Додав: Валькірія (05.11.2011) | Автор: © Крісман Наталія
 
Розміщено на сторінці: Філософам, Громадянину, Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1829 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 21
avatar
1 Roksa • 21:46, 05.11.2011 [Лінк на твір]
Як важко не бачити світла в небесних склепіннях
Безооко і терпко зазирює ніч- німота.
Ти ж в собі зроди, навіть в муках пекельних і страсних
Воскової свічечки вогник, твердиню щита.
І вистій, і вийди із темряви скинувши тінь
заклякшу від страху під звуками світлої Ліри.
Як річка на дні попід хвилею згойдує рінь-
Зворуш у собі перші паростки чистої віри.
Хай раптом пролиється сяєво зір неземне
До твого заспраглого серця і станеться диво!
Тоді вже прозріння, повір, що повік не мине
В потоках небесних повстане Божествене зриво! yes
avatar
Так хочеться моєму заспраглому серцю нарешті дочекатися цього Дива... Дякую Тобі, Роксоланочко, за ці слова і за те, що Ти є така у цьому світі!
avatar
Рубці на шкірі, рубці на серці,
Порвало душу життям не шмаття.
Не раз здається, згорю в багатті,
Не знайду сили відкрити дверці
До того світу, в якім не буде
Ні лицемірства, ні зрад й облуди,
Рубці на серці позаростають...
Де ж світ, в якім є хоч крихта раю? shy
avatar
2 metman17L • 21:56, 05.11.2011 [Лінк на твір]
Сумно янголи дивляться з висі...
yes
avatar
І плачуть кривавими сльозами... shy
avatar
6 metman17L • 22:12, 05.11.2011 [Лінк на твір]
Ці речі - мучать, буквально, від народження.
Шукаєш відповіді: чому все так???
І не знаходиш...
avatar
Пройти життя не вдасться безпомильно,
Волочить, хто як може, власний хрест.
Все ж рано нам, бо зради – не всесильні
Над духом, що для зла, немов протест.

Молюсь і я, і серце рве на шмаття
Оте гірке: "Чому? Чому? Чому?".
Чи я згорю дощенту в цім багатті?
Піду у Світло, зірвуся в пітьму?

Та віра є, не згасла ще глибоко
В душі моїй, натомленій, на дні.
Дає мені цей світ такі уроки,
Від котрих воскресаю я в огні! confu9
avatar
8 Davudenko • 22:42, 05.11.2011 [Лінк на твір]
ПАНІ НАТАЛЯ. ВИ, ПРЕКРАСНА ГЕНІАЛЬНА У СВОЇХ ВІРШАХ,
ЯК ЧИТАЇШ ЇХ, ТО СЛЬОЗИ КОТЯТЬ ПО ЩОКАХ.
hands hands hands hands hands hands hands
avatar
Пане Іване, ваші слова і сльози - найвища оцінка моїм скромним віршам! yes
avatar
10 Asedo1949 • 23:11, 05.11.2011 [Лінк на твір]
Важкий вірш, п.Наталю, суцільний негатив, аж на душі моторошно. Я думаю, що краще писати, щось добре, позитивне, адже свої слова ми посилаємо у простір, а народна приказка каже: що посієш, те й пожнеш.
avatar
А як же, пані Катерино, - говорити Правду, якою б гіркою вона не була?! У місяця також є не лише світлий бік, але й темний, як і у людини. Хто, як не ми, будемо вказувати на хвороби людської душі і закликати до їх зцілення?...
Не будьмо байдужі, не будьмо сліпцями -
поможем зцілитися світу словами! yes
avatar
14 Asedo1949 • 00:59, 06.11.2011 [Лінк на твір]
Звичайно ви праві,п.Наталю, але чомусь хочеться більше світла, тьми і так багато.
avatar
На жаль, одного бажання світла мало, для цього потрібно розганяти морок світу! yes
avatar
11 werty • 23:21, 05.11.2011 [Лінк на твір]
Талановито! Чітко підмічені наші гріхи. І як не крути, а все це є між нас. Призвання поета - не тільки славити добро, але зривати облуду з очей і стукати до сердець. Цю місію ви виконали блискуче!
avatar
Дякую Вам за розуміння!
avatar
16 Shtanko • 01:28, 06.11.2011 [Лінк на твір]
Сумно дивляться янголи з неба,
Поглядає й Отець, і питає:
"Чом дороги до нині не знають,
чом розмножують чорні амеби?"

Все так і є, і в списках тільки більше й більше. Коли вже світло розбудить і дасть прозріння? На 5, Наталіє. yes
avatar
Дякую, Ігоре! А якісь пропозиції будуть? :)
avatar
20 Shtanko • 10:08, 07.11.2011 [Лінк на твір]
Мав наміри сказати щось про світле,
Та світло (струм) на біду пропало враз...
І довелось із свічкою сидіти,
й писати не на сайті... Без образ. confu9
avatar
Коментарик - вищий клас, я ж до тебе - без образ! :)
avatar
18 Beatus • 04:34, 06.11.2011 [Лінк на твір]
Замордований люд безупину
І віками засліплений блудить...
Сильний вірш, п. Наталю... А тому, здається, варто ще попрацювати
над останнім рядком і пошукати іншу риму...
avatar
Дякую, пане Іване, що завітали на мій вогник. Останній рядок поки що насильно міняти не буду, бо хотіла вкласти саме такий зміст у нього, а якщо Ви вже помітили мою "ваду" - я завжди більше надаю перевагу суті, а не формі і не вмію на задану тему підбирати рим, Я ПИШУ ДУШЕЮ про те, що відчуваю в конкретну мить... А якщо мені колись у душу залетить якийсь інший варіант - спробую замінити, але нічого обіцяти не буду ( це не до мене, а до того, з чиєї волі до мене злітають мої вірші).


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz