Заснула правда
у колисці зради,
Заколисали
недруги й вітри.
За срібло й злото
служать кривді радо,
Та є Верховна влада
угорі...
Йдучи у вічність,
може й на спочинок,
Помарнувавши добру копу літ, Збагнеш і ти:
життя – це поєдинок…
І поклади Царю
увесь ужинок,
Бо й крапля може
затопити
світ.
|